Нотаріальне засвідчення — це документ, складений і засвідчений нотаріусом або працівниками дипломатичних представництв і консульських установ у формі та на умовах, встановлених Законом України «Про нотаріат і нотаріальну діяльність».
Засвідчення справжності даних нотаріусом здійснюється відповідно до такої процедури:
- встановлення особи сторін відповідно до КУ;
- висловлення ними згоди зі змістом справи;
- проставлення їх підписів та дати складання документа.
Сторони можуть бути представлені при засвідченні справжності документа представником, який має спеціальну довіреність, за винятками, передбаченими законом. У такому випадку нотаріус перевіряє наявність довіреності в Національному нотаріальному реєстрі довіреностей та їхніх скасувань.
З метою отримання згоди сторін, після ознайомлення з офіційним папером, нотаріус у Житомирі: https://notarius-ua.top/notar-usi-zhitomir/ запитує їх, чи зрозуміли вони його зміст і, чи виражає предмет акту їх волевиявлення. Зовнішнє вираження згоди матеріалізується у вигляді підпису.
Що стосується процедури створення нотаріального перевіреного акта, то він формується в одному оригінальному примірнику, який зберігається в архіві нотаріуса. Оригінальний екземпляр засвідчуваного документа разом з додатками, які є його невід’ємною частиною, підписується у нотаріуса сторонами. Особам видається дублікат оригіналу документа. Він має таку саму доказову силу, що й оригінал, встановлену законом.
Посвідчений нотаріальний акт є для будь-якої особи повним доказом. Заяви сторін, що містяться в нотаріально засвідченому документі, є достатнім фактом як у відносинах між сторонами, так і проти будь-якої іншої особи.
Засвідчення справжності підписів і печаток
Нотаріус може засвідчити справжність підпису сторін лише на документах, для яких закон не вимагає надання оригінальної форми як умови його дійсності. Для легалізації підпису сторони подають непідписані примірники документа. Нотаріус встановлює особу сторін, переконується, що вони ознайомлені зі змістом документа, після чого просить їх підписати всі екземпляри документа, що знаходяться у нього на руках.
На прохання сторони нотаріус може легалізувати зразок підпису особи, яка прибуде до нотаріальної контори та поставить свій підпис перед гарантом закону. Прикладом, який часто зустрічається в нотаріальній діяльності, є виготовлення зразка підпису з метою призначення на посаду директора підприємства.
Засвідчення справжності — це нотаріальна дія, яка полягає в проставленні на документі апостиля. Документ, на якому засвідчується справжність, складається в такій кількості примірників, у якій про це просить одна зі сторін.